постукувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
постукувати — кую, куєш, Пр. Постогнувати. Анна лежит хвора и постукує юж пару днів … Словник лемківскої говірки
настукувати — ую, уєш, недок., насту/кати, аю, аєш, док., розм. 1) тільки недок., неперех.Час від часу злегка стукати; постукувати. 2) перех. Постукуючи, виявляти що небудь. Настукати тріщину в горшку. 3) перех. Друкувати на друкарській машинці. Настукати… … Український тлумачний словник
поковтувати — ую, уєш, недок., поковтну/ти, ну/, не/ш, док., діал. Постукувати … Український тлумачний словник
постукування — я, с. Дія за знач. постукувати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
тікати — I т ікати ає, недок., розм. Рівномірно, розмірено постукувати (перев. про годинник, годинниковий механізм). II тік ати а/ю, а/єш, недок. 1) Бігти, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін. || перен. Швидко… … Український тлумачний словник
цюкати — аю, аєш, недок., чим і без додатка. 1) перех. і неперех. Ударяти, стукати чим небудь по чомусь. || Постукувати злегка, помалу, виконуючи якусь роботу. || перев. зі сл. сокира. Рубати, тесати (звичайно не докладаючи великих зусиль). || розм. Уміти … Український тлумачний словник
поковтувати — Поковтувати: постукувати, ударяти [42] … Толковый украинский словарь
стукати — I 1) (ударяючи по чому н., утворювати короткі уривчасті звуки, стукіт), бити, стукотати, стукотіти, грюкати, цюкати, тукати, тюкати; постукувати, вистукувати, вистукати, пристукувати, пристукнути (стукати розмірено / час від часу); простукувати,… … Словник синонімів української мови
тікати — дієслово недоконаного виду постукувати розм. тікати дієслово недоконаного виду бігти … Орфографічний словник української мови